іонізація

Виникнення заряджених частинок внаслідок відривання електрона (одного або кількох) від нейтрального атома чи молекули; для здійснення і. атомові (молекулі) має бути надана відповідна кількість енергії; і. може бути викликана, напр., нагріванням газу до високої темп., рентгенівським опроміненням (фотоіонізація), потоком електронів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іонізація — іоніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. іонізація — -ї, ж. 1》 фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені. Іонізація газу — процес виникнення чи збільшення концентрації вільних заряджених частинок у газі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іонізація — іоніза́ція утворення електрично заряджених частинок – іонів з електрично нейтральних частинок середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іонізація — ІОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені. Процес іонізації полягає в електричній взаємодії заряджених частинок — альфа та бета — з електроном на оболонці атома або молекули речовини... Словник української мови в 11 томах