ірокези
Індіанці Пн. Америки в Канаді і США; бл. 11 тис.; бл. 1570 племена каюґа, моґаук, онейда, онандаґа і сенека утворили Лігу п'яти народів, з 1728 Ліга шести народів (приєдналося плем'я тускарора), т.зв. Ліга і.; у колоніальних фр.-англ. війнах, а також у амер.- англ. війнах прийняли сторону англійців; мова ірокезька.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ірокези — ІРОКЕ́ЗИ, ів, мн. (одн. іроке́з, а, ч.; іроке́зка, и, ж.). Група споріднених за мовою індіанських племен у Північній Америці. – Пан Інаба Куронума наказав зняти з вас скальп. – Що? – стріпнувся Іван Іванович. – Я в лапах ірокезів? (О. Словник української мови у 20 томах
- ірокези — -ів, мн. (одн. ірокез, -а, ч.; ірокезка, -и, ж.). Група індіанських племен у Північній Америці. || жарт., зневажл., розм. Недоумки, йолопи. Великий тлумачний словник сучасної мови