Ґана

I

(Ghana, Республіка Ґана) держава в Африці, на узбережжі Ґвінейської зат. Територія низовинно-височинна; екваторіальний вологий клімат, на зх. узбережжі екваторіальний. Народи акан, еве, мосі; християни, анімісти; гол. міста: Аккра, Кумасі, Тамале, Тема (порт). Основу економіки становить вирощування какао-бобів, маніоки, кукурудзи; експлуатація лісів; видобування алмазів, бокситів; гідроелектростанція в Акосомбо (912 МВ); водойма на р. Вольта; розвиток переробної промисловості. Історія. В середньовіччі невеликі племінні держави — учасники торгівлі місцевим золотом з Пн. Африкою; від XV ст. європ. проникнення; торгівля золотом (звідси назва — Золотий Берег) і невільниками; від кінця XVII ст. домінація держави ашанті; від кінця XIX ст. брит. колонія, яка 1957 з'єднана із зх. частиною колишнього нім. Тоґо, здобула незалежність як Ґ., член Брит. Співдружності Націй; від 1960 республіка; 1960-66 реалізація концепції т.зв. африк. соціалізму, монопартійна система, прорад. і прокитайська (правління К. Нкруми); від 1966 численні державні перевороти і правління військових; від 1993 формальна демократизація держави.

II

давня африк. держава в Зх. Судані, у басейні верхніх течій Сенеґалу і Ніґеру; виникла бл. III-IV ст.; найбільший розквіт у IX-XI ст. (впливи в усьому Зх. Судані); столиця Кушбі-Сале; торгівля сіллю й золотом із країнами Пн. Африки; з 1076 васальна держава берберської династії Альморавідів, початок поширення ісламу; у XIII ст. завойована правителями давнього Малі.