Ґвінея

I

географічний реґіон у Зх. Африці, простягається вздовж узбережжя Атлантичного о., переважно Ґвінейської зат., від р. Ґамбія до р. Кунене; поділяється на Верхню Ґ. (пн.) і Нижню Ґ. (пд.).

II

держава в Африці, на узбережжі Атлантичного о. Територія височинно-гориста; узбережжя низовинні; екваторіальний вологий клімат; савани, на пд. екваторіальні ліси. Фулани, народи манде; 70% мусульман, анімісти. Аграрна країна з розвинутою гірничо-добувною галуззю; вирощування зернових, маніоки, кави, розведення худоби; видобуток переважно бокситів; продукція глинозему; гол. порт Конакрі. Історія. У середньовіччі у сфері впливів Ґани, опісля — Малі; в XVI-XIX ст. держава фуланів (Фута-Джаллон); від XVI ст. португ. проникнення, потім англ. і франц.; від 2-ї полов. XIX ст. франц. колонізація, від 1891 колонія Фр. Ґ. (від 1904 у Фр. Зх. Африці); 1946-58 заморські території Франції; від 1958 незалежна республіка; до 1984 реалізація концепції т.зв. африк. соціалізму, однопартійні уряди; 1984 військовий державний переворот; від 1990 повернення цивільних урядів; економічна співпраця з Францією.