Ґедимін

?-1341, вел. кн. литовський з 1316, засновник династії Ґедиміновичів, батько Любарта і Ольґерда; воював з нім. рицарями, Московським князівством; приєднав Вітебську, Мінську, Друцьку, Турівську, Пінську, Полоцьку землі; його син Любарт з 1340 княжив на Волині; Ґ. вважають засновником Вільнюса; загинув під час облоги нім. фортеці.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ґедимін — Ґедимі́н, -на (ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)