Ґобі
Височинна обл. сухих степів, напівпустель і пустель у Монголії та Китаї, між Тянь-Шанем і Великим Гінґаном; бл. 2 млн. км2, вис. 900-1200 м; помірно теплий, типово континентальний сухий клімат; великі амплітуди річних температур: максимальна в липні до 40°C, мінімальна в січні до -40°С; западини із солоними озерами і солончаками, полинові та караганові степи; двогорбий верблюд; кінь Пржевальського (вимираючий вид).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ґобі — Ґо́бі (пустеля Gobi); не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)