Брильянт

Діамант

Джерело: Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брильянт — брилья́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. брильянт — -а, ч. Відшліфований і огранований коштовний камінь; алмаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брильянт — БРИЛЬЯ́НТ, а, ч. 1. розм. Те саме, що діама́нт. Брильянт на перстені [персні] в пана старости блиснув до сонячного світла (І. Франко); Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом .. і з фіолетовим бразильським аметистом (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  4. брильянт — брилья́нт (від франц. brillant – блискучий) 1. Чистий прозорий алмаз, штучно огранений у формі двох зрізаних багатогранних пірамід, складених основами. Дорогоцінний камінь. 2. Друкарський шрифт, кегль якого дорівнює 3 пунктам. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. брильянт — див. діамант Універсальний словник-енциклопедія
  6. брильянт — ДІАМА́НТ (коштовний камінь), БРИЛЬЯ́НТ. — Принеси мені найкращі убори, знайди найдорожчі діаманти.. Хочу вбратись, як королева (І. Нечуй-Левицький); (Женя:) Мама продасть брильянти і золото і те все розділить меж нами (М. Кропивницький). Словник синонімів української мови
  7. брильянт — БРИЛЬЯ́НТ, а, ч. Відшліфований і гранований коштовний камінь; алмаз. Брильянт на перстені в пана старости блиснув до сонячного світла (Фр., III, 1950, 239); Виблискували золоті персні: з рідкісним чорним брильянтом.. і з фіолетовим бразільським аметистом (Скл., Карпати, II, 1954, 66). Словник української мови в 11 томах