1. Неправильно-правильно

Чудак

Дивак

Джерело: Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудак — правильніше: дивак «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. чудак — Дивак, чудій, чудасій, чудар, химерник, вередій Словник чужослів Павло Штепа
  3. чудак — ЧУДА́К, а́, ч. Те саме, що дива́к. – Скільки нервів поскубли, скільки крові попсували мені любі мої землячки! Ще до всього дурнем зробили, чудаком ославили... (С. Васильченко); – Чудак ти, їй-богу: гармонію ж купимо!.. (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. чудак — чуда́к іменник чоловічого роду, істота дивак Орфографічний словник української мови
  5. чудак — -а, ч., розм. Те саме, що дивак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чудак — ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст. Словник синонімів української мови
  7. чудак — ЧУДА́К, а́, ч. Те саме, що дива́к. — Скільки нервів поскубли, скільки крові попсували мені любі мої землячки! Ще до всього дурнем зробили, чудаком ославили… (Вас., І, 1959, 379); — Чудак ти, їй-богу: гармонію ж купимо!.. (Кос. Словник української мови в 11 томах
  8. чудак — Чудак, -ка м. Чудакъ. см. чудар. Чудак покійник, що рибу крав. Ном. № 12768. Словник української мови Грінченка