Скілла

Скі́лла

сцілла, -и, ж., міф.

1》 Дочка мегарського царя Ніса.

2》 Дочка Форкія й Гекати, красуня, в яку закохався морський бог Главк.

3》 Міфічна потвора.

Скілла і Харібда — двоє страховиськ, що жили обабіч вузької протоки між Італією й Сицілією і знищували мореплавців, кораблі.

Бути між Скіллою й Харібдою перен. — потрапити в небезпеку, що загрожує звідусіль.