Тантал
Танта́л
I -а, ч.
У давньогрецькій міфології – цар Лідії, який викрав у богів амброзію і нектар та почастував богів печенею із м'яса свого сина Пелопса, за що Зевс засудив його на вічні муки страху, голоду та спраги.
II -у, ч.
Ta. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясто-сірий важкотопкий пасивний метал, який застосовують у електроніці, хірургії і з якого виготовляють хімічну апаратуру, надтверді стопи, вузли і деталі космічної техніки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Тантал — Танта́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тантал — ТАНТА́Л, у, ч. Рідкісний дуже твердий блискучий метал сірого кольору, який легко піддається механічній обробці і є тривким проти дії кислот. Найбільш стійкими в хімічному відношенні з недорогоцінних металів є ніобій і особливо тантал (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- тантал — танта́л I (грец. Τάνταλος) 1. У давньогрецькій міфології цар Лідії, який нібито викрав у богів амброзію і нектар, за що Зевс засудив його на вічні муки голоду й спраги. 2. Переносно – танталові муки – тяжкі страждання від незадоволених бажань. Словник іншомовних слів Мельничука
- тантал — Ta, хіміч. елемент з атомним числом 73; сірий, твердий, тугоплавкий метал; стійкий до дії атмосферних та хіміч. чинників; застосовують як домішку до сплавів, поглинач нейтронів, у деталях хіміч. апаратури та як імплантаційний матеріал; відкритий 1802 Екеберґом. Універсальний словник-енциклопедія
- Тантал — Танта́л, -ла (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тантал — ТАНТА́Л, у, ч. Рідкісний дуже твердий блискучий метал сірого кольору, який легко піддається механічній обробці і є тривким проти дії кислот. Словник української мови в 11 томах