абіцин
абіци́н
-у, ч.
Лікарський препарат, який застосовують при серцевій недостатності з порушенням кровообігу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абіцин — абіци́н лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів А, В і С, звідки й назва. Застосовують при серцевій недостатності. Словник іншомовних слів Мельничука