адаб
ада́б
-у, ч.
У середньовічній арабській літературі – коло світських знань, якими мала володіти освічена людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
ада́б
-у, ч.
У середньовічній арабській літературі – коло світських знань, якими мала володіти освічена людина.