акредитувати

акредитува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій.

2》 дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іншій державі.

3》 Надавати повноваження журналістам та радіотелекомпаніям висвітлювати важливі офіційні політичні та спортивні події (візити державних діячів, Олімпійські ігри, чемпіонати світу тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акредитувати — акредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. акредитувати — Доручати, доручити, сповноважувати, сповноважити, уповноважувати, уповноважити Словник чужослів Павло Штепа
  3. акредитувати — АКРЕДИТУВА́ТИ див. акредито́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. акредитувати — акредитува́ти (франц. accrediter, від лат. accredo – довіряю) 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва при іноземній державі або постійного представника держави при будь-якій міжнародній організації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. акредитувати — Акредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. акредитувати — АКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного "ділового чоловіка" заготовляти ліс. Словник української мови в 11 томах
  7. акредитувати — рос. аккредитировать (фр. accrediter, від латин. accredo-довіряю) — 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва в іноземній державі або постійного представника держави при певній міжнародній організації. Eкономічна енциклопедія