акредитувати
акредитува́ти
-ую, -уєш, недок. і док., перех.
1》 Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій.
2》 дипл. Призначати кого-небудь дипломатичним представником в іншій державі.
3》 Надавати повноваження журналістам та радіотелекомпаніям висвітлювати важливі офіційні політичні та спортивні події (візити державних діячів, Олімпійські ігри, чемпіонати світу тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акредитувати — акредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- акредитувати — Доручати, доручити, сповноважувати, сповноважити, уповноважувати, уповноважити Словник чужослів Павло Штепа
- акредитувати — АКРЕДИТУВА́ТИ див. акредито́вувати. Словник української мови у 20 томах
- акредитувати — акредитува́ти (франц. accrediter, від лат. accredo – довіряю) 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва при іноземній державі або постійного представника держави при будь-якій міжнародній організації. Словник іншомовних слів Мельничука
- акредитувати — Акредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- акредитувати — АКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. Білограй говорив усім, нібито направив у Брянську область одного "ділового чоловіка" заготовляти ліс. Словник української мови в 11 томах
- акредитувати — рос. аккредитировать (фр. accrediter, від латин. accredo-довіряю) — 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва в іноземній державі або постійного представника держави при певній міжнародній організації. Eкономічна енциклопедія