алатау

алата́у

невідм.

Гірські хребти, на схилах яких ділянки з рослинністю чергуються з білими плямами снігу та кам'янистими розсипами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Алатау — Алата́у іменник чоловічого роду гори в Центральній Азії Орфографічний словник української мови