алирник

али́рник

-а, ч., заст.

Той, що любить користуватися чужою власністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алирник — Али́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. алирник — Али́рник, -ка м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка