анаероби

анаеро́би

-ів, мн. (одн. анаероб, -а, ч.), біол.

Організми, здатні жити й розвиватися без вільного кисню за рахунок розщеплення хімічних сполук; прот. аероби.

Облігатні анаероби — організми, які постійно існують у безкисневому середовищі.

Факультативні анаероби — організми, які здатні існувати як у безкисневому середовищі, так і за наявності кисню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анаероби — АНАЕРО́БИ, ів, мн. (одн. анаеро́б, а, ч.), біол. Організми, здатні жити й розвиватися в середовищі, позбавленому вільного кисню; протилежне аероби. Анаероби отримують необхідний для життя кисень шляхом розщеплення кисневмісних органічних сполук (з наук. Словник української мови у 20 томах
  2. анаероби — анаеро́би (від ан... і аероби) організми, здатні жити без вільного кисню (деякі види бактерій, нижчих рослин). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. анаероби — Організми, які живуть в середовищі, що не містить вільного кисню; а. факультативні (умовні) переносять кисень (напр. дріжджі, стафілококи, кишкова паличка), а. облігатні (безумовні) не виносять кисню (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  4. анаероби — АНАЕРО́БИ, ів, мн. (одн. анаеро́б, а, ч.), біол. Організми, здатні жити й розвиватися без вільного кисню за рахунок розщеплення хімічних сполук; протилежне аероби. Анаероби, як і інші мікроорганізми, потребують для свого розвитку цілого ряду вітамінів (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 20). Словник української мови в 11 томах