антецедент

антецеде́нт

-а, ч., лог.

Перший член імплікації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антецедент — антецеде́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. антецедент — АНТЕЦЕДЕ́НТ, у, ч., лінгв. Перший член імплікації. Кожному типу еліпсиса притаманні свої структурні компоненти – проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. антецедент — антецеде́нт [від лат. antecedens (antecedentis) – попередній] перший член імплікації, якому передує слово «якщо». Словник іншомовних слів Мельничука