антецедент
антецеде́нт
-а, ч., лог.
Перший член імплікації.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антецедент — антецеде́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- антецедент — АНТЕЦЕДЕ́НТ, у, ч., лінгв. Перший член імплікації. Кожному типу еліпсиса притаманні свої структурні компоненти – проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- антецедент — антецеде́нт [від лат. antecedens (antecedentis) – попередній] перший член імплікації, якому передує слово «якщо». Словник іншомовних слів Мельничука