анубіс

ану́біс

-а, ч.

У давньоєгипетській релігії спершу бог смерті, потім бог – покровитель потойбічного світу, який супроводив душі померлих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Анубіс — У стародавньому Єгипті бог, який опікувався померлими, муміфікацією; А. зображали у вигляді чорного пса (шакала) або людини із собачою головою. Універсальний словник-енциклопедія