анітелень

Значення в інших словниках

1. анітелень — анітеле́нь присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. анітелень — див. АНІ МУР-МУР. Словник синонімів Караванського
3. анітелень — АНІТЕЛЕ́НЬ, пред., розм. Варіант слова нітелень, уживаний для підсилення; ні слова, ні звуку. І всі уряд поставали, Ніби без'язикі – Анітелень (Т. Шевченко); Тільки перед татарами – анітелень про те, що Настя його наречена (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
4. анітелень — див. мовчати Словник синонімів Вусика
5. анітелень — НІТЕЛЕ́НЬ у знач. присудка і предик., розм. (про мовчання кого-небудь: мовчить, мовчу і т. ін.; мовчи, не говори; ні слова, ні звуку), АНІТЕЛЕ́НЬ підсил. розм., НІЧИЧИ́РК розм., АНІЧИЧИ́РК підсил. розм. Про ці свої мрії хлопчина Торочив худобі весь день. Словник синонімів української мови
6. анітелень — АНІТЕЛЕ́НЬ, присудк. сл., розм. Варіант незмінного присудкового слова нітелень, уживаний для підсилення; ні слова, ні звука. І всі уряд поставали, Ніби без’язикі — Анітелень (Шевч., І, 1951, 247); Тільки перед татарами — анітелень про те, що Настя його наречена (Тулуб, Людолови, І, 1957, 164). Словник української мови в 11 томах