апарт

апа́рт

-у, ч.

Сценічні монологи або репліки, що вимовляються "в бік" публіки, для неї, і, за задумкою автора, "нечутні" партнерам на сцені.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апарт — апа́рт прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови