апотецій

апоте́цій

-я, ч.

Відкрите плодове тіло ряду сумчастих грибів та лишайників, звичайно блюдцеподібної або чашоподібної форми.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апотецій — апоте́цій (від грец. αποθήκη – комора) відкрите плодове тіло деяких сумчастих грибів (аскоміцетів). Словник іншомовних слів Мельничука