1. Великий тлумачний словник сучасної мови

апробувати

апробува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь.

2》 с. г. Робити апробацію (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апробувати — апробува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. апробувати — Ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування. Літературне слововживання
  3. апробувати — [апробуватие] -роубуйу, -роубуйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. апробувати — АПРОБУВА́ТИ див. апробо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. апробувати — апробува́ти (від лат. approbeo – погоджуюсь, утверджую) схвалювати, стверджувати. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. апробувати — Апробува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. апробувати — АПРОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь. Редактор покликаний.. допомагати перекладачеві і апробувати його роботу (Перв., З щоденника.., 1956, 53). 2. с.-г. Робити апробацію (в 2 знач.). Словник української мови в 11 томах