арамейці

араме́йці

-ів, мн. (одн. арамеєць, -ейця, ч.; арамейка, -и, ж.).

Семітська народність, попервах кочова, яка у 12 ст. до н. е. заснувала кілька держав у Сирії та Месопотамії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арамейці — АРАМЕ́ЙЦІ див. араме́ї. Словник української мови у 20 томах