1. Великий тлумачний словник сучасної мови

архітектура

архітекту́ра

-и, ж.

1》 Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво.

|| Характер, стиль будови.

Ландшафтна архітектура — галузь архітектури, що стосується озеленення міст, проектування міських і приміських садів, парків і т. ін.

2》 Концепція взаємозв'язку елементів складної структури; вміщує компоненти логічної, фізичної та програмної структури.

Архітектура обчислювальної системи — а) принципи роботи обчислювальної системи на функціональному рівні безвідносно до фізичної реалізації; б) точно визначений інтерфейс між програмами та апаратурою обчислювальної системи.

Архітектура банку даних — концепція зв'язків компонентів банку даних між собою та з користувачами.

Архітектура комп'ютерної мережі — загальний опис моделі комп'ютерної мережі, який визначає топологію, її основні елементи, характер їх взаємодії.

Стекова архітектура — організація ЕОМ, за якої більшість машинних команд є безадресними і виконують операції над значеннями на вершині стека.

Тегова архітектура — організація ЕОМ, за якої з кожним словом пам'яті пов'язаний тег, що аналізується апаратно і вказує тип інформації.

Фон-нейманівська архітектура — організація ЕОМ, за якої обчислювальна машина складається з двох основних частин, а саме – лінійно-адресованої пам'яті.

Шинна архітектура — організація ЕОМ, за якої усі її компоненти взаємодіють за допомогою спільної шини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архітектура — Будівництво, будування. Словник синонімів Полюги
  2. архітектура — архітекту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. архітектура — АРХІТЕКТУ́РА, и, ж. 1. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. архітектура — архітекту́ра (лат. architecture, від грец. αρχιτέκτων – будівничий) 1. Будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд. 2. Мистецький характер будівлі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. архітектура — Мистецтво проектування і спорудження будівель; згідно з функцією розрізняють а. сакральну і світську (оборонну, житлову), за місцезнаходженням — міську і сільську; з огляду на використовувані матеріали — кам'яну, дерев'яну і т.п. Універсальний словник-енциклопедія
  6. архітектура — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі. Словник синонімів української мови
  7. архітектура — Архітекту́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. архітектура — АРХІТЕКТУ́РА, и, ж. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. архітектура — (грец. — понад, найвищий ступінь і будівництво) Просторове мистецтво створення життєвого середовища, образи якого віддзеркалюють загальні ідеали епохи, втілюють уявлення суспільства про час і простір, будову Всесвіту і місце в ньому Людини. Архітектура і монументальне мистецтво