1. Великий тлумачний словник сучасної мови

астеїзм

астеї́зм

-у, ч., лінгв., літ.

Різновид антифразису, троп, де мовна одиниця з негативним значенням, осудливою конотацією уживається як форма вираження похвали, захоплення, ласки тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астеїзм — (гр. asteiomos — дотеп, жарт) схвалення у виглядi осуду: яке ловке чоpтеня (пpо дитину); ах ти розбійнику! (ласкаво). Словник стилістичних термінів
  2. астеїзм — • астеїзм (від грец. 'αστεισμός — жарт, дотеп) - різновид іронії як тропа: похвала у формі осудження і навпаки. Засіб цей широко використовували в сатиричних творах Т. Шевченко, І. Франко, В. Самійленко та ін. укр. поети, напр.: "Що за славний рік новий!... Українська літературна енциклопедія