базилевс

базиле́вс

-а, ч.

1》 Назва грецьких монархів у Гомера.

2》 Один з титулів візантійських імператорів з 7 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базилевс — базиле́вс іменник чоловічого роду, істота титул візантійського імператора іст. Орфографічний словник української мови