базилевс
базиле́вс
-а, ч.
1》 Назва грецьких монархів у Гомера.
2》 Один з титулів візантійських імператорів з 7 ст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- базилевс — базиле́вс іменник чоловічого роду, істота титул візантійського імператора іст. Орфографічний словник української мови