бамівець
ба́мівець
-вця, оруд.
-вцем, ч. Той, хто працював на спорудженні БАМу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бамівець — ба́мівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови