бандур
ба́ндур
-а, ч. діал.
Утримувач будинку розпусти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бандур — Бандур, -ра ж. Содержатель публичнаго дома. Желех. Словник української мови Грінченка