барахолка

барахо́лка

-и, ж., розм.

Місце, де продають з рук старі, ношені речі (барахло); товкучка, блошиний ринок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барахолка — барахо́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. барахолка — барахолка базар, де перепродують речі (перев. вживані)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. барахолка — (англ. jumble sale) розпродаж різних несподіваних речей, які були в користуванні, організований клубом чи організацією. Економічний словник