батави
бата́ви
-ів, мн.
Германське плем'я у дельті Рейна.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батави — БАТА́ВИ, ів, мн. (одн. бата́в, а, ч.). Германське плем'я, яке населяло дельту Рейну. Цивіліс, вождь племені батавів, очолив у 69–70 роках н. е. повстання германських і кельтських племен проти Риму (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах