батави

бата́ви

-ів, мн.

Германське плем'я у дельті Рейна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батави — БАТА́ВИ, ів, мн. (одн. бата́в, а, ч.). Германське плем'я, яке населяло дельту Рейну. Цивіліс, вождь племені батавів, очолив у 69–70 роках н. е. повстання германських і кельтських племен проти Риму (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах