1. Великий тлумачний словник сучасної мови

батарея

батаре́я

-ї, ж.

1》 Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат.

2》 Сукупність пристроїв одного й того ж типу, з'єднаних таким чином, що вони діють одночасно.

||

Батарея акумуляторів — електрично з'єднані між собою акумулятори.

Батарея радіаторів — основний елемент водяного або парового опалення, який розміщують на стінах, переважно під вікнами.

Гальванічна батарея — хімічне джерело струму, що складається з двох чи більше гальванічних елементів.

3》 Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин.

4》 чого, перен., жарт. Ряд будь-яких однорідних предметів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батарея — батаре́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. батарея — Батерія Словник чужослів Павло Штепа
  3. Батарея — Пляшки чи келихи з вином на масонській агапі. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. батарея — БАТАРЕ́Я¹, ї, ж. 1. Військовий підрозділ, що має у своєму складі кілька артилерійських установок. – Узяли наші батарею та вже хотіли назад вертатися... Коли – зирк! – .. зчепилася купка, рубається... Словник української мови у 20 томах
  5. батарея — (-ї) ж.; крим. 1. Тюрма. БСРЖ, 53; СЖЗ, 16. 2. частіше мн. батареї, -ей. Ребра. БСРЖ, 53; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72. Словник жарґонної лексики української мови
  6. батарея — батаре́я (франц. batterie, від battre – бити) 1. Вогневий і тактичний підрозділ в артилерії. 2. Поєднання кількох однотипних приладів, апаратів, пристроїв у єдину систему (установку) для ефективнішої дії (Б. акумуляторів, конденсаторів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. батарея — РАДІА́ТОР (нагрівальний прилад у системі опалювання), БАТАРЕ́Я. — Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, — жартував Зозуля. — Ну, а радіаторів у нас ще нема (В. Кучер); Від батарей опалення йшов теплий, животворний струм (В. Собко). Словник синонімів української мови
  8. батарея — Батаре́я, див. батері́я Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. батарея — БАТАРЕ́Я, ї, ж. 1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. — Узяли наші батарею та вже хотіли назад вертатися… Коли — зирк! — ..зчепилася купка, рубається… (Мирний, II, 1954, 131); Лісом іде командир батареї. Словник української мови в 11 томах
  10. батарея — (фр.) Розташований на підвищенні оборонний комплекс з гарматами. Може бути земляним або мурованим, кількаярусним. Крім них існують: ~ анфіладна — укріплена позиція, з якої проглядається весь фронт фортеці. ~ мортирна (голл., фр. Архітектура і монументальне мистецтво