бахмач бахма́ч -а, ч., іст. Озброєний вершник. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me бахмацький бахнути Значення в інших словниках Бахмач — Ба́хмач іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови Бахмач — Ба́хмач, -чу, -чеві, -чем, в -чі (м.); ба́хмацький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках Бахмач — Ба́хмач іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови Бахмач — Ба́хмач, -чу, -чеві, -чем, в -чі (м.); ба́хмацький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)