башлик

башли́к

-а, ч.

Сукняний каптур (відлога) з довгими кінцями, що звичайно надівається поверх шапки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. башлик — БАШЛИ́К, а́, ч. Сукняний каптур з довгими кінцями, який звичайно одягають поверх шапки. Трохим Іванович привітався з господарями, не поспішаючи зняв башлик, струсив біля порога сніг (А. Словник української мови у 20 томах
  2. Башлик — Башли́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. башлик — БАШЛИ́К, а́, ч. Сукняний каптур (відлога) з довгими кінцями, що звичайно надівається поверх шапки. Трохим Іванович привітався з господарями, не поспішаючи зняв башлик, струсив біля порога сніг (Шиян, Гроза.., 1956, 171). Словник української мови в 11 томах