бджола

Значення в інших словниках

1. бджола — бджола́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири бджоли́ Орфографічний словник української мови
2. бджола — БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха родини бджолиних, яка збирає квітковий пилок та нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
3. бджола — Бджола мала, а й та працює. Повчання дітям, що кожна людина повинна працювати. Приповідки або українсько-народня філософія
4. бджола — Бджілка, бджілонька, бджілочка, гудимка, гудимонька, гудимочка, джмола (лісова бджола), пташечка (у загадці), пчола, пчілка, пчілонька, пчілочка, чмола Фразеологічні синоніми: Божа комаха; Божа комашка; Божа муха; Божа пташка; Боже створіння; Боже створіннячко; дика бджола Словник синонімів Вусика
5. бджола — ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Фразеологічний словник української мови
6. бджола — Бджола́, -ли́, -лі́; бджо́ли, бджіл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бджола — БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64)... Словник української мови в 11 томах
8. бджола — Бджола, -ли ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469. Словник української мови Грінченка