безбілетник
безбіле́тник
-а, ч., розм.
Безбілетний пасажир.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безбілетник — безбіле́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови