безвиглядно

безвигля́дно

безос. присудк. сл., зах.

Про стан безперспективності, безнадії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвиглядно — безвигля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. безвиглядно — БЕЗВИГЛЯ́ДНО, безос. пред., зах. Про стан безперспективності, безнадії. Мені так тяжко на душі! так сумно... так безвиглядно якось (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. безвиглядно — БЕЗВИГЛЯ́ДНО, безос. присудк. сл., зах. Про стан безперспективності, безнадії. Мені так тяжко на душі! так сумно… так безвиглядно якось (Коб., II, 1956, 344). Словник української мови в 11 томах