1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безвольно

безво́льно

безвільно.

Присл. до безвольний, безвільний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвольно — безво́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвольно — БЕЗВО́ЛЬНО, БЕЗВІ́ЛЬНО. Присл. до безво́льний, безві́льний. – Лягай на підлогу! – крикнула Клава Вані. Але той ліг якось дивно – він повалився м'яко, безвольно, судорожно махнувши рукою (О. Донченко); Байдуже, безвольно здалися на долю, на призначення (І. Словник української мови у 20 томах
  3. безвольно — БЕЗВО́ЛЬНО, БЕЗВІ́ЛЬНО. Присл. до безво́льний, безві́льний. Знявши з голови косинку, вона майнула нею в повітрі, раз і вдруге, потілі безвольно опустилась її рука (Шиян, Гроза.., 1956, 605); — Лягай на підлогу! — крикнула Клава Вані. Словник української мови в 11 томах