безвідкличний
безвідкли́чний
-а, -е.
Такий, що його не можна відкликати, скасувати.
Безвідкличний акредитив — акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів.
Безвідкличні гарантії — гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує гарантію.
Безвідкличні зобов'язання — зобов'язання, що можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідкличний — безвідкли́чний прикметник Орфографічний словник української мови