безвідкличний

безвідкли́чний

-а, -е.

Такий, що його не можна відкликати, скасувати.

Безвідкличний акредитив — акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів.

Безвідкличні гарантії — гарантії, що можуть бути скасовані лише за згодою особи, яка отримує гарантію.

Безвідкличні зобов'язання — зобов'язання, що можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідкличний — безвідкли́чний прикметник Орфографічний словник української мови