безвідрадісний
безвідра́дісний
безодрадісний, -а, -е, діал.
Те саме, що безвідрадний, безодрадний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідрадісний — безвідра́дісний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- безвідрадісний — БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безвідра́дний, безодра́дний. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- безвідрадісний — див. сумний Словник синонімів Вусика
- безвідрадісний — БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безвідра́дний. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Мирний, III, 1954, 17). Словник української мови в 11 томах