безвідрадісний

безвідра́дісний

безодрадісний, -а, -е, діал.

Те саме, що безвідрадний, безодрадний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідрадісний — безвідра́дісний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безвідрадісний — БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безвідра́дний, безодра́дний. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. безвідрадісний — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. безвідрадісний — БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безвідра́дний. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Мирний, III, 1954, 17). Словник української мови в 11 томах