бездольник

бездо́льник

-а, ч.

Бездольний, нещасний чоловік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездольник — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  2. бездольник — Бездольник, -ка м. Несчастный, безталанный человѣкъ. Словник української мови Грінченка