безелектродний
безелектро́дний
-а, -е, фіз.
Який ізольований від електродів; який відбувається без електродів.
Безелектродний розряд — один із видів високочастотного розряду (або імпульсного розряду), в якому розрядний проміжок повністю ізольований від електродів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me