безелектродний

безелектро́дний

-а, -е, фіз.

Який ізольований від електродів; який відбувається без електродів.

Безелектродний розряд — один із видів високочастотного розряду (або імпульсного розряду), в якому розрядний проміжок повністю ізольований від електродів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me