беззаборонно

беззаборо́нно

Присл. до беззаборонний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззаборонно — беззаборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний. І проповідував він [апостол Павло] Боже Царство та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа! (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах
  3. беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний. Словник української мови в 11 томах