беззаборонно
беззаборо́нно
Присл. до беззаборонний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззаборонно — беззаборо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний. І проповідував він [апостол Павло] Боже Царство та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа! (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах
- беззаборонно — БЕЗЗАБОРО́ННО. Присл. до беззаборо́нний. Словник української мови в 11 томах