безмаєтний
безмає́тний
-а, -е.
Який не має маєтку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмаєтний — БЕЗМАЄ́ТНИЙ, а, е. Який не має маєтку; бідний. Ну що я, безмаєтний студент, вам можу подарувати? Дарую вам оту зірку! (О. Гончар); Я .. сказав, що буду йому братом, допоможу шукати сестру і, коли знайдемо її, стану їй братом. Словник української мови у 20 томах
- безмаєтний — див. бідний Словник синонімів Вусика