безшелесний

Значення в інших словниках

1. безшелесний — безшеле́сний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безшелесний — БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ, а, е. Тихий, безшумний. В глибині його [лісу] темній, безшелесній співали полохливі соловейки (О. Кобилянська); Річка була полита багрянцем. А трави й люди стояли безшелесні (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
3. безшелесний — ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Словник синонімів української мови
4. безшелесний — Безше́лесний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безшелесний — БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ, а, е. Тихий, безшумний. В глибині його [лісу] темній, безшелесній співали полохливі соловейки (Коб., І, 1956, 559). Словник української мови в 11 томах