бейделіт

бейделі́т

-у, ч.

Мінерал; м'які білі із жовтуватим, буруватим, червонуватим відтінком землисті маси або тонкі кристалічні пластинки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me