бекет

Значення в інших словниках

1. бекет — беке́т іменник чоловічого роду військова сторожа іст. Орфографічний словник української мови
2. бекет — БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет. Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.); [Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка [замку] не пускать (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
3. Бекет — (Becket) Томас, св., бл. 1118-70, англ. священик; 1173 канонізований; з 1155 канцлер Англії і з 1162 архієпископ Кентерберійський; вступив у конфлікт з Генріхом II у справі церковних привілеїв в Англії; убитий у кафедральному соборі Кентербері рицарями короля. Універсальний словник-енциклопедія
4. бекет — БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет. Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.); [Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка не пускать (Коч., І, 1956, 544). Словник української мови в 11 томах
5. бекет — Бекет, -та м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263. Словник української мови Грінченка