1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бельбас

бе́льбас

рідше белбас, -а, ч., зневажл.

Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло, мамула.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бельбас — бе́льбас іменник чоловічого роду, істота вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. бельбас — див. дурак, безтолковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. бельбас — БЕ́ЛЬБАС, рідше БЕ́ЛБАС, а, ч., зневажл. Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло. Здоровий бельбас, а такий дурний (Сл. Гр.); – А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах? (Панас Мирний); – Бельбас, – приказував Сашко, – дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. бельбас — бе́льбас 1. товста, незграбна людина (перев. дитина, підліток); опецьок (ст) 2. безпорадна людина; недотепа (ст)|| = байтала 3. дитина (перев. хлопець-підліток)(ст)|| = бейлик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бельбас — див. дурний; легковажний; ледачий Словник синонімів Вусика
  6. бельбас — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  7. бельбас — Бе́льбас, -са; -баси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бельбас — БЕ́ЛЬБАС, рідше БЕ́ЛБАС, а, ч., зневажл. Вайлуватий і ледарюватий хлопець, парубок; ледар, вайло. Здоровий бельбас, а такий дурний (Сл. Гр.); — Бельбас, — приказував Сашко, — дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. бельбас — Бельбас, -са м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний. Словник української мови Грінченка