белька

бе́лька

-и, ж., зах.

Балка, колона.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белька — бе́лька 1. брус, балка (зокрема в перекритті будинку)(ст): Як не прийду до п'ятої, то вже не прийду. Будь о годині 11 на шкарпі коло мосту, там, де ті бельки (Нижанківський)||бельок 2. вул. нашивка на формі підстаршин польської армії (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. белька — Белька, -ки ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька. Словник української мови Грінченка