1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бенефіціар

бенефіціа́р

-а, ч., фін.

1》 Одержувач грошей, зокрема за векселем.

2》 Юридична особа, на користь якої виставлено акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенефіціар — бенефіціа́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бенефіціар — БЕНЕФІЦІА́Р, а, ч., фін. 1. Юридична особа, якій призначений платіж або на користь якої виставлено акредитив. За гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантують перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником свого обов'язку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. бенефіціар — (англ. beneficiary) одержувач платежу за страховим полісом, або особа, на користь якої створюється довірча власність, або той, хто одержує вигоду чи привілеї. Економічний словник
  4. бенефіціар — рос. бенефициар (від фр. bene-fice — прибуток, користь) — 1. Особа, якій належить грошова сума, платіж. Одержувач грошей, у т. ч. — за акредитивом чи страховим полісом. 2. Особа, що отримує прибутки від свого майна, яке передане в оренду іншій особі — наймачеві. Eкономічна енциклопедія