бензен
бензе́н
-у, ч.
Безбарвна горюча рідина із своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам'яного вугілля або з нафти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бензен — БЕНЗЕ́Н, у, ч., хім. Те саме, що бензо́л. Відповідна реакція приєднання до бензену є слабкоендотермічною (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах